невѣста

невѣста
НЕВѢСТ|А (54), с.
1. Будущая жена:

ѹкраси ˫ако невѣстѹ Изб 1076, 35 об.; съдрьжати въ ѥстьствьѣмь [так!] чьртозѣ. акы до||брѹ хранимѹ невѣстѹ Там же, 96–96 об.; ˫ако же радѹѥтьсѧ [ж]енихъ о невѣстѣ. ЕвДобр 1164, 270 об. (запись); жениха и невѣстѹ въ любовь свѧжють КР 1284, 240а; створи ц(с)рци по˫ати внѹкѹ ѥго мр҃ию. нѣвѣстѹ с҃нѹ своѥмѹ костѧнтину. ПрЛ XIII, 73в; меды изварены. невѣ||ста приведена. кн҃зи позвани. ЛН ХIII–XIV, 116 об.–117 (1233); ѹкраси себе ˫ако нова˫а невѣста (νύμφην) ГА XIII–XIV, 123г; брачн(ы)и ѡбычаи имѧху. не хожа(ше) зѧть по невѣсту. ЛЛ 1377, 5; въ врѣмѧ в неже подобаше к нѣвѣстѣ приближитисѧ. давъ ѥи || обручителныи пьрстень Пр 1383, 10б–в; и взискахъ ю ѿ ѹности моѥ˫а. аки невѣсту привѣсти собѣ. (νύμφην) МПр XIV, 10; тако ѹневѣщаетсѧ невѣста (ὁ νήφων!) ФСт XIV, 155а; ѹкраси ю. ˫ако невѣсту монисты. ЗЦ к. XIV, 71а; Въ мѹтнѣ водѣ не видѣти дна. а въ невѣстѣ не разѹмѣти истины. Мен к. XIV, 184; и ѿ иноплеменьникъ собѣ. невѣсту обручи. Пал 1406, 120а;

| о Богородице:

служю тобѣ м҃ти старѣиши˫а всѣхъ чи||новъ. бывающии невѣстѣ. триименитому бж(с)тву сущю. СбЧуд XIV, 132в;

| образн. О церкви:

жени(х) бо цр҃кви х(с)ъ. имѣ˫а бо вѣща невесту жени(х) есть. ГБ XIV, 74г; и ѿ ˫азыкъ же собѣ цр҃квь обручи. юже невѣсту нарече. Пал 1406, 120а;

невѣста божи˫а, господьнѧ, христова – монахиня:

Иже еп(с)пъ. ли попъ. ли диаконъ ли ѹподиак||онъ... женѣ ѡс҃щенѣ бѹ примѣситисѧ. да извьржетьсѧ. ˫ако невѣстѹ х҃вѹ ильстивъ. (τὴν νύμφην τοῦ Хριστоῦ) КЕ XII, 44–45; Тако же и калогерицѧ. понѥ же невѣсты б҃и˫а нарекошасѧ. СбТр XII/XIII, 49; но вси ѹвѣдѧть. ˫ако невѣста есть б҃и˫а. КР 1284, 137г; цѣловани˫а даста сестрѣ си ˫ако б҃иi невѣстѣ. и ре(ч) еи василии ра(д)исѧ о г(с)ѣ драга˫а ми невѣсто п(а)че же поне г(с)нѧ. ПрЮр XIV, 205б; тако же и черница. поне же невѣсты б҃и˫а нарекошасѧ. КВ к. XIV, 293в; невѣста пречиста˫а – о церкви:

пастърь [так!] истиньныи. сщ҃ньнымь чадомъ. прч(с)ты˫а невѣсты его цр҃кве другъ ѿ друга растергъшемсѧ своимь смотрениемь. и бл҃гдати съединениѧ симъ створи КР 1284, 352а; пастырь истиньныи. сщ҃енымъ ча(д)мъ прч(с)ты˫а нев҃есты ѥгѡ. пѡдъ сѣнью ст҃ы˫а цр҃кве. МПр XIV, 212 об.

2. Невестка, жена сына:

и въставлѧе(т) с҃на и дщерь и невѣсту на оц҃а и на мт҃рь и на свекровь. (τὴς νύμφην) ГБ XIV, 21г; и дщи въстане(т) на мт҃рь свою. и невѣста на свекровь но(ж) ˫авлѧе(т). Там же, 22б; възвратисѧ в землю июдову. и обѣ невѣстѣ ѥ˫а с нею. Пал 1406, 182в.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Полезное


Смотреть что такое "невѣста" в других словарях:

  • невіста — и, ж. 1) розм., поет. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. || Дівчина, яка досягла шлюбного віку або дівчина стос. до того, з ким має одружуватися. •• Христо/ва неві/ста про черницю, монахиню. 2) діал. Жінка …   Український тлумачний словник

  • Невіста Христова — Один з найгарніших образів любови Христа до Церкви, а також до поодинокого віруючого, головно посвяченої дівиці, вживаний у богословській й аскетичній літературі це образ Церкви (або дівиці) невісти Христової. Останнім часом можна помітити деякі… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • невіста — див. наречена …   Словник церковно-обрядової термінології

  • невіста — дружина, заміжня жінка [XII] жінка, женщина [II] …   Толковый украинский словарь

  • невіста — жінка …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • невѣжа — НЕВѢЖ|А (44), Ѣ ( А) с. 1. Невежда, несведущий, незнающий человек: азъ бо есмь грѣшьнъ невѣжа. да напьсахъ [книги] бес показани˫а въ своихъ грѣсѣхъ погруженъ. Мин. 1095 (сент.), 176 об. (запись); ˫ако грѹбъ сы и невѣжа премѹдрѣи философъ ˫авис˫а …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • невѣровати — НЕВѢР|ОВАТИ (37), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Не верить; сомневаться: си же въ •л҃• лѣ(т) пока˫авъшиихъсѧ. о нечистотѣ юже невѣжьствъмь съдѣ˫аша. не подобаѥть невѣровати намъ. (ἀμφιβολλειν) КЕ XII, 181б; аще межю двѣма нѣкыма будеть потѧзаниѥ. за нѣкоѥ имѣниѥ …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Невеста — Невѣста (иноск.) взрослая дѣвушка. Ср. Мамаша повторяла ей: Ужъ ты давно невѣста; Но въ сердцѣ береглось у ней Незанятое мѣсто. Некрасовъ. Прекрасная партія. 2 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Невеста не жена, можно разневеститься — Невѣста не жена, можно разневѣститься. См. Женитьба есть, а разженитьбы нет …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Написання великої літери у релігійній лексиці — 1. З великої літери пишемо найменування трьох Божих Осіб у християнстві: Бог, Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, Син Божий, Ісус Христос, Святий Дух, а також Свята Тройця, Триєдиний Бог, Троїчний Бог, три Божі Особи. Аналогічно пишемо слова та… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»